::: КОНСТИТУЦИОННЫЙ СУД :::
ЛОГО

Детальнiше...

  ДЕРЖАВНЕ  СВЯТО

Напередодні Дня Конституції Придністровської Молдавської Республіки наш кореспондент зустрівся з Головою Конституційного суду Придністровської Молдавської Республіки  В.А. Григор'євим і попросив його відповісти на ряд питань.

- Володимир Анатолійович, День Конституції в нашій республіці - державне свято. Чому саме цьому Закону приділяється така велика увага?

Конституція - це Основний закон Придністровської Молдавської Республіки, якому повинні відповідати всі закони й інші правові акти, видавані законодавчою і виконавчою гілками влади, тому роль і значення Конституції в житті нашої держави і його громадян важко переоцінити. Наша Конституція закріплює основи конституційного ладу держави, засновує інститути державної влади, установлює повноваження і компетенцію державних органів влади і, що саме головне, закріплює основні права і свободи людини і громадянина.   

Дуже важливо, що Основний закон Придністровської Молдавської Республіки має вищу юридичну чинність і пряму дію, а це значить, що всі державні органи, органи місцевого самоврядування і посадові особи, а також громадяни зобов'язані строго його дотримуватися.

Наша Конституція, на відміну від інших законів, прийнята на всенародному референдумі, тобто  безпосередньо народом Придністровської Молдавської Республіки. Отже, вона виражає волю всього придністровського народу. 

Прийняття Конституції в історії будь-якої держави є найважливішим етапом його розвитку, тому день всенародного референдуму - 24 грудня  1995  року - вважається днем прийняття Конституції Придністровської Молдавської Республіки  й оголошений державним святом.

- З огляду на те, що наша Конституція прийнята на всенародному референдумі, виникає питання, хто вправі вносити в неї зміни.

Наша Конституція відрізняється ускладненим порядком внесення змін і доповнень у неї. І тому  Основний закон Придністровської Молдавської Республіки відноситься до так називаних "жорстких" конституцій.

 Правом на внесення змін і доповнень володіють тільки Президент, не менш однієї третини депутатів Верховної Ради чи не менш 15 тисяч виборців нашої держави. Причому розділ І "Основи конституційного ладу", розділ ІІ "Права, свободи, обов'язки та гарантії людини і громадянина" і розділ ІV "Зміна Конституції" можуть бути змінені тільки в результаті референдуму. Інші розділи Конституції можуть бути змінені Верховною Радою, якщо за запропоновані виправлення проголосують дві третини депутатів.

 Цей складний порядок зміни Конституції підкреслює її особливу значимість і забезпечує стабільність конституційних норм. 

  - Володимир Анатолійович, а як Ви відноситеся до питання про перегляд положень Конституції? 

Звичайно, вічних Конституцій  не існує. Будь-яка держава розвивається і нармальною дією стає удосконалювання її Конституції. Саме удосконалювання, а не довільний перегляд її окремих положень в угоду політичним інтересам. На мій погляд, Основний закон держави - це не "поле" для політичних амбіцій і непродуманих рішень.

Я глибоко переконаний: сила Конституції в її стабільності. У США Конституція діє вже більш двохсот років. І повага людей до свого основного закону від цього тільки міцніє. Виправлення в неї вносилися, але їх було лише 27 за 200 років! Хотілося б забезпечити таку стабільність і нашої Конституції, тим більше що її внутрішній потенціал далеко не вичерпаний. 

- Який розділ Конституції, на Ваш погляд, є найбільш важливим?

Усі розділи Конституції дуже важливі, тому що вони мають однакову юридичну чинність і обов'язкові для виконання. Кожен її розділ має своє особливе призначення, і не можна віддавати перевагу жодному з них.

З огляду на те, що положення першого розділу закріплюють основи конституційного ладу нашої держави як суверенної, демократичної і правової, а стаття 15 Конституції встановлює вимогу про неприпустимість протиріччя основам конституційного ладу інших положень Конституції, отже, усі наступні розділи Конституції повинні строго відповідати основам конституційного ладу. Інакше кажучи, якщо Конституція - це стандарт для всіх правових актів держави, то положення першого розділу є основою для наступних розділів Конституції.

- Як і будь-якого громадянина, мене цікавить питання, яке місце визначене в Конституції правам і свободам людини і громадянина.

Основні права і свободи людини невідчужувані і належать кожному від народження. Основний закон нашої держави відповідно до міжнародних норм і стандартів закріплює і гарантує основні природні, соціальні, політичні й інші права і свободи людини і громадянина. Дані права не є вичерпними і закріплюються в Конституції лише в якості основних.

Конституція проголошує права і свободи людини вищою цінністю суспільства і держави, а їхній захист є обов'язком держави. У випадку порушення прав і свобод, вони повинні бути відновлені відповідними державними органами чи законними діями особи, чиї права були порушені. Але важливо відзначити, що іноді допускається обмеження прав і свобод. Таке можливо тоді, коли це передбачено законом, і винятково в інтересах державної безпеки, суспільного порядку, захисту моральності, здоров'я населення, прав і свобод інших осіб.

- Куди може звернутися громадянин у випадку порушення його конституційних прав і свобод?

Конституція гарантує кожній людині і громадянину судовий захист їх прав і свобод, а також право оскарження в суд незаконних рішень і дій державних органів, посадових осіб, суспільних об'єднань. Створений у 2002 році Конституційний суд є ще однією інстанцією, яка забезпечує захист конституційних прав і свобод громадян. Одна з головних задач Конституційного суду - установлення відповідності Конституції закону, який застосований чи підлягає застосуванню до громадянина в конкретній справі. І якщо закон буде визнаний не конституційним, він відповідно до  вимог Конституції втрачає силу, а це значить, що відповідні права і свободи людини і громадянина будуть відновлені.

- Ми знаємо, що Президент є гарантом Конституції. Яким образом Президент виконує цю функцію?

Президент, як гарант Конституції і законів, неодноразово звертався в Конституційний суд  із запитами про перевірку конституційності окремих правових актів. По деяким з них Конституційний суд  уже виніс рішення, у яких визнав положення окремих законів не конституційними. А з моменту прийняття Конституційним судом рішень відповідні неконституційні норми втрачають силу. Це свідчить про виконання Президентом, як главою держави і гарантом Конституції, своїх конституційних обов'язків.

Хочу помітити, що Основний закон покладає обов'язок на Президента бути гарантом Конституції і законів, але при цьому функції нагляду за точним і однаковим виконанням Конституції і законів покладаються на прокуратуру Придністровської Молдавської Республіки, яка сьогодні не віднесена ні до однієї з галузей влади, але підзвітна Верховній Раді. Приймаючи в увагу необхідність визначення місця прокуратури в системі органів державної влади і управління відповідно до Постанови Конституційного суду, вважаю можливим і доцільним прокуратуру, як орган нагляду, підкорити Президенту - главі держави і гаранту Конституції і законів, що дозволить йому повною мірою виконувати передбачені Конституцією обов'язки. А з метою дотримання принципу стримувань і противаг і забезпечення балансу гілок влади, вважаю можливим дотриматися колишнього порядку призначення і підзвітності Прокурора Придністровської Молдавської Республіки.

- У чому конкретно складається призначення Конституційного суду як органа конституційного контролю?

Конституційний суд як орган конституційного контролю забезпечує правову охорону Конституції. Його діяльність покликана цивілізованим шляхом усувати недоліки законодавства, вирішувати винятково правовими засобами спори між органами державної влади, відновлювати порушені права людини і громадянина і забезпечувати, тим самим,  конституційну законність у державі.

Компетенція Конституційного суду встановлена Конституцією, а перелік його повноважень є вичерпним і розширювальним тлумаченням не підлягає. Це повноваження по перевірці конституційності законів, правових актів Президента і виконавчих органів державної влади, міжнародних договорів і правозастосувальної практики. Конституційний суд також дає заключення про дотримання встановленого порядку висування обвинувачення проти осіб, які займають вищі державні посади, про конституційність підписаних міжнародних договорів, про протиріччя закону загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, розглядає скарги громадян на порушення прав і свобод людини і громадянина, що виникли в результаті застосування закону, нормативного акта. Особливо хочу звернути Вашу увагу на виключне право Конституційного суду давати загальнообов'язкове тлумачення Конституції.

- Чому  саме Конституційний суд вправі давати тлумачення Конституції?

З огляду на те, що Конституційний суд у нашій державі формується на принципах рівноправності і паритету трьох гілок влади - законодавчої, виконавчої і судової, - на мій погляд, тільки цей орган, як орган конституційного контролю демократичної правової держави, вправі давати тлумачення Основному закону, який прийнятий на всенародному референдумі. Надання права тлумачення Конституції, наприклад, Верховній Раді порушило б конституційний принцип поділу влади, тому що законодавчий орган, який приймає закони, може розглядатися як орган, зацікавлений у результатах тлумачення. Незалежним арбітром тут може виступати тільки Конституційний суд, об'єктивність і компетентність якого, на мою думку, поза всяким сумнівом.

-  Чи може Конституційний суд при виявленні їм неконституційності якого-небудь закону самостійно ініціювати розгляд даного питання?

Конституція Придністровської Молдавської Республіки установлює вичерпний перелік суб'єктів, які володіють правом на звертання в Конституційний суд. Це Президент, Верховна Рада, Прокурор, Пленуми Верховних і Арбітражних судів, а також громадяни, якщо їхні права порушені в результаті застосування закону, нормативного акта.

Конституційний суд не вправі при виявленні їм неконституційності якого-небудь закону самостійно ініціювати розгляд даного питання, тому що він виступає в ролі арбітра і не повинний бути зацікавленим у результаті справи. Інакше може скластися ситуація, при якій Конституційний суд стане "суддею у своїй справі", а це в правовій державі, на мою думку, неприпустимо.

- Із засобів масової інформації нам стало відомо, що Конституційний суд установлює дружні зв'язки з Конституційними Судами інших держав. Розкажіть, будь ласка, про це докладніше.

Це дійсно так. В даний час готовність співробітничати з Конституційним судом нашої республіки виразили Конституційні Суди Республіки Бєларусь і суб'єктів Російської Федерації - Республік Татарстан, Північна Осетія-Аланія, Карелія, Адигея і Саха (Якутія), Кабардино-Балкарія. Установлення міжнародних зв'язків з Конституційними Судами інших держав продовжується. До другої річниці утворення Конституційного суду ми плануємо провести міжнародну науково-практичну конференцію з проблем конституційного судочинства, на яку будуть запрошені вчені-правознавці і судді Конституційних Судів інших держав.

Крім того, хочу сказати, що Конституційний суд, із своєї сторони, з метою пропаганди нашої  Конституції і держави в цілому використовує сучасні інформаційні технології. Це відкриття у всесвітній комп'ютерній мережі Інтернет сайта Конституційного суду. Сьогодні будь-який користувач мережі Інтернет із країн ближнього і далекого зарубіжжя може прочитати Конституцію нашої республіки, а також ознайомитися з нормативно-правовими документами й інформацією про Конституційний суд. Сайт функціонує на 4 мовах - російській, українській, молдавській й англійській, як мові міжнародного спілкування. Без перебільшення хочу помітити, що сайт Конституційного суду вже одержав позитивні відгуки не тільки від наших, але і від закордонних користувачів мережі Інтернет.

Інформація про діяльність Конституційного суду через міжнародну комп'ютерну мережу Інтернет і встановлення дружніх зв'язків з Конституційними Судами інших держав сприяє, на мою думку, зміцненню нашої державності і якнайшвидшому визнанню нашої республіки міжнародним співтовариством.

- І останнє питання. В даний час спільна конституційна комісія розробляє проект Конституції федеративної держави.  Чи збереже Придністров'є свою державність у випадку прийняття Конституції федеративної держави?

Придністровська Молдавська Республіка є суверенною, незалежною, демократичною, правовою державою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в нашій державі є народ. Дане правоустановлення закріплюється в першому розділі Конституції "Основи конституційного ладу". А відповідно до положень Конституції основи конституційного ладу нашої держави непорушні і можуть бути змінені тільки в результаті референдуму, тобто  шляхом волевиявлення всього придністровського народу. Це значить, що органи державної влади не можуть самостійно і без урахування волі і погляду народу змінити основи державного ладу і позбавити народ Придністровської Молдавської Республіки своєї державності. Побудова федеративних відносин з Молдовою, на мою думку, можлива тільки у випадку волевиявлення всього придністровського народу і за умовою повної рівноправності суб'єктів федерації.

«Придністров'є»,  № 252  від  24.12.2003




|Становлення i дiяльнiсть |Правовi основи |Склад |Рiшення|
|Апарат |Новини |Публiкацii |Фотоархiв|
|Контакти |Лiнки |Початок |Пошук|
|Актуальна пoдiя|