::: КОНСТИТУЦИОННЫЙ СУД :::
ЛОГО

Детальнiше...

  ПРО  ПИТАННЯ  СПАДКОВОСТІ  КОНСТИТУЦІЇ  ПРИДНІСТРОВСЬКОЇ  МОЛДАВСЬКОЇ  РЕСПУБЛІКИ

СТОСОВНО КОНСТИТУЦІЇ АВТОНОМНОЇ  МОЛДАВСЬКОЇ  РАДЯНСЬКОЇ  СОЦІАЛІСТИЧНОЇ  РЕСПУБЛІКИ

Конституція - насамперед  юридичний документ, основа державності, законності і правопорядка. Під конституцією (від латинського - установлення) розуміють основний закон держави, який має вищу юридичну чинність і пряму дію. Цей закон закріплює основні принципи державного ладу, вищі правові гарантії прав і свобод людини і громадянина, а також структуру і взаємовідносини органів державної влади і управління. Конституція визначає коло функцій держави і встановлює основи її відносин з людиною і суспільством.

У той же час, Конституція - це акт, що має найважливіше суспільне значення. З цим зв'язані її основні риси, властивості, а також функції. Установча функція обумовлена її головною роллю: прийняття нової конституції, як правило, зв'язано з великими змінами в суспільному і державному ладі, і вона закріплює їх у своїх нормах. З іншого боку, сама конституція вводить нові порядки, засновуючи новий територіальний пристрій держави, систему його органів, проголошуючи нові права громадян.

Конституція - найважливіший політичний документ. З цим зв'язана її політична функція. Головне значення конституції в цій якості - закріплення протиборства, компромісу, союзу різних соціальних сил і груп населення, захист інтересів і прав трудящих, поділ влади і т.д.

Конституція - ідеологічний документ. Вона будується на основі визначених ідеологічних постулатів і виражає їх. З цією властивістю і зв'язана ідеологічна функція конституції, тобто офіційне вираження прийнятої в суспільстві ідеології.

Організаційна функція конституції складається в упорядкуванні основних суспільних відносин, їхніх взаємозв'язків. Вона створює той каркас, у рамках якого ці відносини розвиваються й удосконалюються.

Розглядаючи сьогодні питання про спадковість Конституції Придністровської Молдавської Республіки стосовно Конституції Автономної Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки, з погляду  державності, конституційності і з урахуванням загальновизнаних властивостей, функцій і рис, характерних конституціям взагалі, хотілося б звернути увагу читачів на наступне.

Молдавський народ приступив до створення своєї радянської державності наприкінці 1917 - початку 1918 років із установленням Радянської влади в нашому регіоні. Величезну допомогу в справі створення його національної державності зробили великий російський і український народи, що допомогли відновленню промисловості і сільського господарства, вихованню національних кадрів. До кінця відбудовного періоду проводяться широкі заходи з метою політичного самовизначення молдавського народу. Підготовкою першого Молдавського з'їзду Рад робочих, селянських і червоноармійських депутатів займався Ревком разом з Оргбюро ЦК КП (б) України по Молдавії. Перший Молдавський з'їзд Рад був скликаний 19 квітня 1925 року в Балті. Здійснюючи волю трудящих усієї Молдавії про установлення вільних форм їх національного державного об'єднання в складі Української Радянської Соціалістичної Республіки на підставах добровільного і дружнього з нею союзу і через його посередництво з усіма трудящими, об'єднаними в Союз РСР, у свідомості спільності великих історичних задач, що стояли в той відповідальний момент перед пролетаріатом, 23 квітня 1925 року Перший Молдавський з'їзд Рад робочих, селянських і червоноармійських депутатів прийняв рішення схвалити Конституцію Автономної Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки і представити її на остаточне затвердження найближчого Всеукраїнського з'їзду Рад робочих, селянських і червоноармійських депутатів.

Це була друга по значимості подія в житті молдавського народу з часу прийняття ІІІ сесією ВУЦИК постанови про утворення АМССР, столицею якої було визначено місто Балта. Конституція Автономної Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки була побудована в повній відповідності з Конституціями СРСР і УРСР. Конституція АМССР 1925 року законодавчо відбила перемоги, здобуті працюючими масами Молдавії під керівництвом Комуністичної партії.

Зазначений правовий акт оформив молдавську радянську державність і тим сприяв дозріванню максимально сприятливих умов для успішного розвитку економіки, а також національної за формою і соціалістичної по змісту культури молдавського народу. У ній говорилося про добровільність входження АМССР до складу УРСР, а за змістом статті 4 Конституції УРСР визнавалося право виходу зі складу України. Перша Конституція АМССР складалася з 7 глав:

1. Загальні положення.

2. Про верховні органи влади АМССР.

3.   Про Раду народних комісарів АМССР.

4. Організація влади на місцях в АМССР.

5. Про організацію органів юстиції АМССР.

6. Про бюджет АМССР.

7. Про герб і прапор АМССР.

Як і будь-яка інша конституція того періоду, Конституція Автономної Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки була интровертною, цілком присвяченою функціонуванню держави і права в країні. Державна влада в зовнішній політиці розглядалася як зовсім відмінна від влади внутрішнії. Тому вона була практично монополізована виконавчою владою.

Важливим принципом Конституції АМССР був принцип пролетарського інтернаціоналізму, рівноправності і дружби народів. У цьому історичному аспекті було здійснене право молдавського народу на політичне самовизначення, яскраво проявилася ленінська національна політика, що проголосила рівноправність усіх національностей, які населяють країну Рад.

Конституція АМССР закріпила в республіці диктатуру пролетаріату і владу Рад, завойовану працюючими масами Молдавії в результаті перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції. Стаття 2 Конституції АМССР 1925 року говорила: "Влада трудящих Молдавії здійснюється на території Автономної Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки через Ради робочих, селянських і червоноармійських депутатів, їхні з'їзди й утворені ними органи" [1].

Визначаючи структуру вищих органів державної влади і управління АМССР, Конституція в основному відтворювала ті положення, що визначали структуру, компетенцію і регулювали діяльність органів державної влади і управління в численних автономних республіках, які входили до складу РСФСР.

Верховним органом державної влади і справді представницьким органом молдавського народу, відповідно до Конституції, був з'їзд Рад робочих, селянських і червоноармійських депутатів Молдавії, що втілював у собі повновладдя більшості населення республіки. З'Їзд Рад формувався на основі самої демократичної в тих конкретно-історичних умовах виборчої системи і забезпечував залучення до постійної і вирішальної участі в управлінні державою найширших колів трудящих.

Статтями 9 і 10 Конституції було закріплено, що найбільш розповсюдженими мовами в Автономній Молдавській Радянській Соціалістичній Республіці визнаються мови: молдавська, українська, російскька. Мови всіх національностей, які населяють територію Автономної Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки, рівноправні. Кожному громадянину в Автономній Молдавській Радянській Соціалістичній Республіці забезпечувалася "можливість у його зносинах з державними органами й у зносинах державних органів з ним користатися рідною мовою, так само користатися рідною мовою на засіданнях з'їздів Рад, на всяких інших з'їздах, засіданнях і різних публічних виступах" [2].

Розпад СРСР створив дуже невизначену правову ситуацію для міжнародного співтовариства: з ліквідацією союзної держави була скасована і її правова база, відповідно до якої ті чи інші території мали статус союзних республік [3].

У Статуті ООН закріплений основний принцип рівноправності народів - право народу на самовизначення: дружні відносини між націями повинні розвиватися на основі поваги принципу рівноправності і самовизначення народів. Статут погоджує здійснення цього принципу з питаннями соціально-економічного і культурного прогресу у світі і дотримання прав людини й основних свобод для усіх - без розходження раси, підлоги, мови і релігії.

Право народу на самовизначення закріплено і в Загальній декларації прав людини (1948 р.), яка проголосила, що ніхто не повинний міститися в рабстві і підневільному стані. Два міжнародних пакти 1966 року - Пакт про економічних, соціальних і культурний правах і Пакт про цивільні і політичні права - також базуються на праві народів на самовизначення, що носить загальний характер. Вони передбачають, що народи, реалізуючи своє право на самовизначення "...вільно установлюють свій політичний статус і вільно забезпечують свій економічний, соціальний і культурний розвиток". Тому всі, що беруть участь у цих пактах держави "...повинні відповідно до  положень Статуту ООН заохочувати здійснення права на самовизначення і поважати це право".

Одним з основних документів, на яких будується сучасне міжнародне право, є Декларація про принципи міжнародного права, прийнята ООН 24 жовтня 1970 року. У числі семи основних принципів Декларація називає принцип рівноправності і самовизначення, причому носієм права на самовизначення є не держава, а народ. Форми, у яких це право здійснюється, можуть бути різними: створення суверенної і незалежної держави; вільне приєднання до незалежної держави й об'єднання з нею; установлення будь-якого іншого політичного статусу, вільно визначеного народом. Зі своєї сторони держава зобов'язана, по-перше, сприяти індивідуальними і спільними зусиллями здійсненню принципу рівноправності і самовизначення народу і, по-друге, не застосовувати насильницьких дій, які позбавляють народи їхнього права на самовизначення, свободу і незалежність.

Говорячи про правові аспекти перетворення колишніх союзних республік після розпаду СРСР у незалежні держави і зв'язані з цим процесом спроби формування на місцях самостійних державних утворень, не можна не помітити, що останні виникали винятково на територіях, які володіють історичними, географічними, економічними і національно-культурними особливостями, як правило, відмінними від союзної республіки, до якої дана територія була у свій час приєднана. Насамперед, це стосується традицій власної державності. Саме власна державність у далекому чи близькому минулому служить одним з найбільш вагомих основ сучасного державного самовизначення.

Тому після розпаду СРСР і з утворенням 2 вересня 1990 року Придністровської Молдавської Республіки, яка стала спадкоємицею Автономної Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки, на дванадцятій сесії першого скликання Верховної Ради Придністровської Молдавської Республіки 2 вересня 1991 року була прийнята Конституція ПМР. З метою побудови суверенної, незалежної, демократичної, правової держави, 24 грудня 1995 року на всенародному референдумі була прийнята друга Конституція ПМР.

У результаті прийняття Верховною Радою Придністровської Молдавської Республіки в дійсну Конституцію двох блоків виправлень (2 грудня 1998 року і 30 червня 2000 року), була змінена структура органів державної влади: двопалатна Верховна Рада замінена на однопалатну; змінена система виконавчої влади - колегіальний орган Уряд замінений на Кабінет Міністрів; у систему судових органів влади введений Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки, який став органом конституційного контролю в Придністровській Молдавській Республіці. Ці виправлення також внесли зміни у фінансову і бюджетну системи держави, уведений новий розділ, присвячений обороні, безпеці і правоохоронній діяльності держави.

Створення ПМР, як і АМССР, відбулося по волевиявленню народів, що населяють дану територію. У відповідності зі статтею 2 Конституції АМССР влада трудящих Молдавії здійснювалася на території республіки через Ради робочих, селянських і червоноармійських депутатів, їхні з'їзди й утворені ними органи.

Частина 2 статті 1 Конституції ПМР установила, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в ПМР є народ. У той же час, вищесказане свідчить про те, що Конституцією ПМР значно розширені демократичні права і волі народів, що проживають на цій території. Крім того, Конституція ПМР зберегла не тільки принцип рівноправності всіх національностей, закріплений у статті 10 Конституції АМССР, але і рівноправний правовий режим трьох мов: молдавської, української і російської (стаття 12 Конституції ПМР), розвиток і збереження яких забезпечується однаковим захистом і підтримкою держави.

На відміну від Конституції АМССР, у діючій Конституції нашої держави міститься розділ 2, у якому закріплені загальновизнані права, свободи, обов'язки і гарантії людини і громадянина. Відповідно до  норм міжнародного права і статті 16 Конституції ПМР, людина, її права і свободи є вищою цінністю суспільства і держави в Придністровській Молдавській Республіці.

Конституція ПМР має вищу юридичну чинність і пряму дію. Органи державної влади і управління, місцевого самоврядування, посадові особи, суспільні об'єднання і громадяни зобов'язані дотримуватися Конституції і законів Придністровської Молдавської Республіки [4].

Таким чином, принципи й основи побудови Придністровської державності і національної політики, спрямовані на збереження традицій міжнаціональної згоди, рівності у використанні рідної мови в офіційних відносинах, суспільного і культурного життя, відродження і розвиток різноманіття національних культур, закріплені в Конституції Автономної Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки, знайшли своє продовження, послідовний розвиток, законодавче закріплення в Конституції Придністровської Молдавської Республіки.

Література

[1] Державні правові акти АМССР (1924-1941р.р.).  За редакцією А.В. Сурілова.   - Кишинів: вид-во "Картя Молдовеняскэ", 1963. С.. 31.

[2] Державні правові акти АМССР (1924-1941р.р.).  За редакцією А.В. Сурілова.   - Кишинів: вид-во "Картя Молдовеняскэ", 1963. С.. 33-34.

[3] Історія Придністровської Молдавської Республіки. У 3-х т.т. за  редакцією В.Я. Гросул, Б.Г. Бомешко, М.Н. Губогло, Г.А. Саніна, А.З. Волкової. - Тирасполь, РІО ПГУ, 2001. Том 2, друга частина, стор. 30.

[4] Стаття 2 Конституції Придністровської Молдавської Республіки.

А.В. Сурілов.  Історія держави і права Молдавської РСР 1917-1959 р.р.  - Кишинів: вид-во "Картя Молдовеняскэ", 1963.

Л. Мальська,

"Право і суспільство", № 1 (5)




|Становлення i дiяльнiсть |Правовi основи |Склад |Рiшення|
|Апарат |Новини |Публiкацii |Фотоархiв|
|Контакти |Лiнки |Початок |Пошук|
|Актуальна пoдiя|