ЛОГО

Детальнiше...

У Х В А Л А

Конституційного суду

Придністровської Молдавської Республіки

про припинення виробництва у справі № 131-333/14 про перевірку конституційності пункту 2 статті 392 Цивільного процесуального кодексу Придністровської Молдавської Республіки за скаргою громадян Сілоча Олександра Івановича і Бабій В’ячеслава Володимировича

17 березня 2015 року                                                                                          місто Тирасполь

Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки у складі: головуючого – Голови Конституційного суду Кабалоєва О.К., суддів – Карамануци В.І., Косинського В.М., Стародуба М.І., Томачинської Г.М.,

За участю представників заявників – Щербатого В.С., Динула С.М., представника Верховної Ради Придністровської Молдавської Республіки в Конституційному суді Придністровської Молдавської Республіки Павлової О.А., а також запрошених на засідання представника Президента Придністровської Молдавської Республіки в судових органах державної влади Дзидзверга М.О і представників Верховного суду Придністровської Молдавської Республіки – суддів Верховного суду Придністровської Молдавської Республіки Андрш О.К., Колосникової О.Л.,

керуючись статтею 87 (пункт 3) Конституції Придністровської Молдавської Республіки, статтею 9 (підпункт в) частини першої), статтею 27 (підпункт в) частини першої), статтями 102, 103 Конституційного закону Придністровської Молдавської Республіки "Про Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки",

розглянув у відкритому судовому засіданні справу про перевірку конституційності пункту 2 статті 392 за скаргою громадян Сілоча О.І. і Бабій В.В.

Заслухавши повідомлення судді-доповідача Косинського В.М., пояснення сторін, виступи запрошених осіб, дослідивши надані документи та інші матеріали, Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки

встановив:

1. Громадяни Сілоч О.І і Бабій В.В. звернулися до Конституційного суду Придністровської Молдавської Республіки зі скаргою на порушення конституційних прав і свобод, що виникло внаслідок застосування суддями Верховного суду Придністровської Молдавської Республіки пункту 2 статті 392 Цивільного процесуального кодексу Придністровської Молдавської Республіки. Згідно з нормою, що заперечуються, ухвала суду про відмову в передачі наглядові скарги, подання для розгляду в судовому засіданні суду наглядової інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Як випливає із скарги й доданих до неї матеріалів, рішенням Слободзейського районного суду від 5 листопада 2013 року з Сілоча О.І. стягнено борг та інші витрати на користь Татарчук Л.П. і Татарчук Н.А.

Ухвалою Судової колегії з цивільних справ Верховного суду Придністровської Молдавської Республіки від 19 грудня 2013 року це рішення скасоване й ухвалене нове рішення, яким позовні вимоги Татарчук Л.П., Татарчук Н.А. до Сілоча О.І. про стягнення боргу й відсотків за користування чужими коштами задоволені частково.

24 січня 2014 року Сілоч О.І. звернувся до суду наглядової інстанції зі скаргою, у якій просив про скасування вищезазначеної судової постанови й припинення виробництва у справі. 20 лютого 2014 року від першого заступника Голови Верховного суду Придністровської Молдавської Республіки він одержав відповідь, у якій повідомлялося, що підстав для оголошення протесту не вбачається.

Громадянин Сілоч О.І. знову оскаржив ухвалу Судової колегії з цивільних справ Верховного суду Придністровської Молдавської Республіки від 19 грудня 2013 року в суді наглядової інстанції.

Згідно з пунктом 2 статті 388 Цивільного процесуального кодексу Придністровської Молдавської Республіки, що набув чинності з 21 березня 2014 року, повторні наглядові скарги, подання вивчаються в суді наглядової інстанції Головою Верховного суду Придністровської Молдавської Республіки або його заступником, або з їхнього доручення суддею Верховного суду Придністровської Молдавської Республіки.

Суддею Верховного суду Придністровської Молдавської Республіки згідно з чинним Цивільним процесуальним кодексом Придністровської Молдавської Республіки 6 травня 2014 року було винесено ухвалу про відмову в передачі наглядової скарги громадянина Сілоч О.І для розгляду в судовому засіданні суду наглядової інстанції.

Громадянин Бабій В.В. звернувся до Тираспольського міського суду з позовною заявою до ЗАТ "Одема" ім. В. Соловйової про витребування свого майна. Рішенням Тираспольського міського суду від 19 листопада 2013 року в задоволенні позовних вимог йому було відмовлено. Ухвалою Судової колегії з цивільних справ Верховного суду Придністровської Молдавської Республіки від 19 грудня 2013 року це рішення є чинним.

Громадянин Бабій В.В. звернувся з наглядовою скаргою до Президії Верховного суду Придністровської Молдавської Республіки про перегляд у порядку нагляду рішення Тираспольського міського суду від 19 листопада 2013 року й ухвали Судової колегії з цивільних справ Верховного суду Придністровської Молдавської Республіки. 16 травня 2014 року суддею Верховного суду Придністровської Молдавської Республіки винесено ухвалу про відмову в передачі його скарги для розгляду в судовому засіданні суду наглядової інстанції.

Заявники вважають, що одноосібно винесена суддею ухвала про відмову в передачі скарги для розгляду в суді наглядової інстанції, що оскарженню не підлягає, є суб`єктивною думкою судді й порушує їхнє конституційне право на судовий захист.

Таким чином, заявники вважають, що підставою до розгляду скарги Конституційним судом Придністровської Молдавської Республіки є те, що пункт 2 статті 392 Цивільного процесуального кодексу Придністровської Молдавської Республіки порушує їхнє право на судовий захист, передбачений статтею 46 у взаємозв`язку зі статтею 80 Конституції Придністровської Молдавської Республіки.

Виходячи з вищевикладеного, громадяни Сілоч О.І. і Бабій В.В. просять перевірити конституційність пункту 2 статті 392 Цивільного процесуального кодексу Придністровської Молдавської Республіки.

Представник Верховної Ради Придністровської Молдавської Республіки Павлова О.А. у судовому засіданні навела доводи на користь конституційності норми, що заперечується, і пояснила, що вона не порушує права на судовий захист, а, навпаки, є додатковою гарантією його реалізації.

Представник Президента Придністровської Молдавської Республіки Дзидзверг М.О. у своєму виступі звернув увагу на те, що нормою, яка заперечується, права заявників не порушуються, а саме їхнє звернення може розглядатися як не відповідне критеріям допустимості, і виробництво у справі варто припинити.

Представники Верховного суду Придністровської Молдавської Республіки Андрш О.К. і Колесникова О.Л. у судовому засіданні пояснили, що підстави для визнання пункту 2 статті 392 Цивільного процесуального кодексу Придністровської Молдавської Республіки невідповідним Конституції Придністровської Молдавської Республіки відсутні. Норма, що заперечується, не може порушувати право на судовий захист, оскільки судового розгляду справи, власне кажучи, на цьому етапі наглядового виробництва не відбувається. Доводи заявників засновані на неправильному розумінні норми, що заперечується, і яка повинна тлумачитися у взаємозв`язку з іншими нормами Цивільного процесуального кодексу Придністровської Молдавської Республіки.

2. Конституція Придністровської Молдавської Республіки в статті 46 гарантує кожній людині й громадянинові в Придністровській Молдавській Республіці право на судовий захист. Це право реалізується за допомогою конституційного, цивільного, адміністративного й кримінального судочинства.

Право на судовий захист згідно зі статтею 54 (пункт 1) Конституції Придністровської Молдавської Республіки віднесено до таких прав і свобод, які не можуть бути обмежені ні за яких умов. Право на судовий захист виступає як гарантія стосовно всіх інших конституційних прав і свобод. У рамках здійснення судового захисту прав і свобод у суді можливо оскаржити дії (бездіяльність) будь-яких державних органів, включаючи судові органи.

За змістом статей 1, 16 й 46 Конституції Придністровської Молдавської Республіки правосуддя по своїй суті може визнаватися таким, якщо воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне відновлення в правах. Відсутність можливості переглянути помилковий судовий акт применшує й обмежує право кожного на судовий захист і не дозволяє забезпечити ефективне відновлення в правах за допомогою правосуддя, що відповідає вимогам справедливості.

3. Гарантоване Конституцією Придністровської Молдавської Республіки право на судовий захист має на увазі створення державою необхідних умов для ефективного й справедливого розгляду справи саме в суді першої інстанції, де підлягають розв’язанню всі істотні для визначення прав й обов`язків сторін питання. Помилки, допущені судом першої інстанції, повинні виправлятися судом другої інстанції в процедурах, найбільш наближених до виробництва в суді першої інстанції. Виробництво з перегляду судових постанов, що набули законної чинності, як додатковий спосіб забезпечення правосуддя, припускає можливість його використання тільки у випадку, якщо зацікавленою особою були вичерпані всі способи оскарження судової постанови до її набуття законної чинності.

Гарантуючи кожному право на судовий захист його прав і свобод і на судове оскарження рішень органів державної влади, у тому числі судової, Конституція Придністровської Молдавської Республіки безпосередньо не закріплює порядок судової перевірки рішень судів за скаргами зацікавлених осіб. Такий порядок визначається законом Придністровської Молдавської Республіки на основі Конституції Придністровської Молдавської Республіки. Законодавчий орган, межі розсуду якого при встановленні системи судових інстанцій, послідовності й процедури оскарження, підстав для скасування або зміни судових постанов вищестоящими судами, повноважень судів вищих інстанцій досить широкі, у всякому разі, повинен здійснювати відповідне регулювання виходячи з конституційних цілей і цінностей, загальновизнаних принципів і норм, і забезпечувати процесуальні гарантії особам, що беруть участь у справі.

З метою створення механізму ефективного відновлення порушених прав законодавець передбачив у Цивільному процесуальному кодексі Придністровської Молдавської Республіки процедуру перегляду судових постанов, що набули чинності, у порядку нагляду.

У правовій системі Придністровської Молдавської Республіки інститут перегляду судових постанов з цивільних справах у порядку нагляду (глава 45 Цивільного процесуального кодексу Придністровської Молдавської Республіки) заснований на положеннях Конституції Придністровської Молдавської Республіки, а саме статті 46, що у взаємозв`язку зі статтями 10 (частина друга), 45 і 47 припускає загальноприйняту в правовій державі можливість у випадках допущених фундаментальних помилок переглядати судові акти, що набули чинності, а також статті 89, згідно з якою Верховний суд Придністровської Молдавської Республіки як вищий судовий орган з цивільних, кримінальних, адміністративних та інших справ, підсудним судам загальної юрисдикції, здійснює в передбачених законом процесуальних формах судовий нагляд за їхньою діяльністю й дає роз`яснення з питань судової практики.

Попередній розгляд суддею наглядової скарги (подання) для рішення питання про наявність підстав для витребування справи і її передачі для розгляду в суд наглядової інстанції сприяє швидкому й правильному розгляду судами наглядових скарг (подань), виправленню судових помилок, припиненню нових судових помилок, формуванню однакової практики застосування норм, що регулюють виробництво в суді наглядової інстанції. Крім того, суддя, здійснюючи цю підготовчу стадію, припиняє наміри деяких учасників процесу кількаразового оскарження й перегляду рішень з метою затягування виконання рішень і заниження їхньої стабільності, через незгоду учасників процесу з висновками суду.

Стаття 385 Цивільного процесуального кодексу Придністровської Молдавської Республіки закріплює право осіб, що беруть участь у справі, і інших осіб, якщо їхні права й законні інтереси порушені судовими постановами, на оскарження таких судових постанов у суді наглядової інстанції.

Глава 45 Цивільного процесуального кодексу Придністровської Молдавської Республіки, що регулює виробництво в суді наглядової інстанції, передбачає в статтях 390-392 попередній розгляд наглядових скарг (подань) суддею. На цьому етапі наглядового виробництва, що представляє собою процедуру допуску (фільтрації) наглядових скарг (подань), вирішується питання про передачу справи в суд наглядової інстанції для розгляду.

Як випливає з матеріалів справи, суддями, що розглядають наглядові скарги заявників, були винесені ухвали про відмову в передачі наглядових скарг для розгляду в судовому засіданні суду наглядової інстанції згідно з пунктом 2 статті 392 Цивільного процесуального кодексу Придністровської Молдавської Республіки із вказівкою мотивів відмови. На думку суддів, наглядові скарги заявників фактично були спрямовані на переоцінку доказів і фактичних обставин справи, установлених судами, що було підставою для винесення ухвал про відмову в передачі наглядових скарг для розгляду в судовому засіданні суду наглядової інстанції.

Введення такої попередньої процедури обумовлено метою не допустити перетворення суду наглядової інстанції у звичайну (ординарну) судову інстанцію й виключити явно необґрунтовані звернення. Саме по собі введення попередньої процедури розгляду наглядових скарг, у рамках якої визначаються правові підстави для подальшого руху справи виходячи з доводів, викладених у скарзі, і змісту оскаржених судових постанов, відповідає правовій природі й призначенню наглядового виробництва й не може розцінюватися як не сумісне із правом кожного на судовий захист і на справедливий судовий розгляд при тому, що при розгляді справи судом наглядової інстанції відносно сторін та інших осіб, що беруть участь у ньому, забезпечується дотримання основних процесуальних принципів і гарантій. Крім того, за змістом статей 390-392 Цивільного процесуального кодексу Придністровської Молдавської Республіки, у всякому разі - як при рішенні питання про наявність або відсутність підстав для витребування справи, так і при рішенні питання про наявність або відсутність підстав для передачі справи в суд наглядової інстанції для розгляду – необхідне винесення мотивованої ухвали.

Установлення іншої попередньої процедури розгляду наглядові скарги, подання – із проведенням судового засідання, забезпеченням присутності осіб, що беруть участь у справі, заслуховуванням їхніх доводів і заперечень – привело б до істотного збільшення терміну проходження наглядові скарги, подання на цьому етапі їхньої перевірки, метою якої є лише виключення явне необґрунтованих звернень із сфери розгляду судом наглядової інстанції.

Положення пункту 1 статті 388, пунктів 1 й 3 статті 391 і пункту 1 статті 392 Цивільного процесуального кодексу Придністровської Молдавської Республіки, що передбачають попереднє вивчення наглядові скарги, подання суддею одноосібно, у взаємозв`язку з пунктом 2 статті 388, пунктом 4 статті 391, підпунктом е) пункту 1 статті 392, статтею 396 цього Кодексу не припускають можливість ухвалення ним довільних рішень. Суддя зобов`язаний проаналізувати оскаржені судові постанови й викладені в скарзі (поданні) доводи про допущені порушення закону й винести мотивовану ухвалу.

Отже, одноособовий розгляд суддею наглядові скарги, подання не суперечить конституційним принципам правосуддя, не обмежує й не порушує конституційне право на судовий захист, тому що на стадії попереднього розгляду суддею наглядові скарги, подання будь-яке нове рішення, що по-новому визначає права та обов`язки сторін, не ухвалюється.

Крім того, норми пункту 2 статті 388 і пункту 4 статті 391 Цивільного процесуального кодексу Придністровської Молдавської Республіки передбачають можливість подачі повторної наглядової скарги. Повторні наглядові скарги вивчаються Головою Верховного суду Придністровської Молдавської Республіки або його заступником, або з їхнього доручення суддею Верховного суду Придністровської Молдавської Республіки. При наявності підстав, передбачених статтею 396 Цивільного процесуального кодексу Придністровської Молдавської Республіки, зазначені особи вправі не погодитися з визначенням судді Верховного суду Придністровської Молдавської Республіки про відмову в передачі наглядові скарги, подання для розгляду в судовому засіданні суду наглядової інстанції й винести ухвалу про його скасування й передачу наглядової скарги, подання зі справою для розгляду в судовому засіданні суду наглядової інстанції.

Таким чином, Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки доходить висновку, що застосований у справах громадян Сілоча А.І. і Бабій В.В. пункт 2 статті 392 Цивільного процесуального кодексу Придністровської Молдавської Республіки не порушує конституційного права на судовий захист. Як випливає з колективної скарги громадян Сілоча О.І., Бабій В.В. і матеріалів, доданих до скарги, ними повною мірою було реалізоване право на судовий захист, гарантоване статтею 46 Конституції Придністровської Молдавської Республіки. Справа громадянина Сілоча О.І. розглядалося судом першої інстанції, потім за його касаційною скаргою було розглянуто судом другої інстанції. Також він тричі скористався правом оскарження судової постанови, що набула чинності, у суді наглядової інстанції. Спочатку згідно з нормами Цивільного процесуального кодексу Придністровської Молдавської Республіки, що були чинні до 20 березня 2014 року, а потім двічі в порядку, передбаченому чинним цивільним процесуальним законодавством. У свою чергу, скарга громадянина Бабій В.В. також пройшла всі інстанції судів загальної юрисдикції.

Статті 102 й 103 Конституційного закону Придністровської Молдавської Республіки "Про Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки" визначають право громадян на звернення до Конституційного суду Придністровської Молдавської Республіки зі скаргою на порушення законом, нормативним актом їхніх конституційних прав і свобод за умови, що закони, нормативні акти, які заперечуються, не тільки застосовані або підлягають застосуванню в справі заявників, але й порушують їхні конституційні права і свободи. Оскільки норма, що заперечується, сама по собі не порушує права і свободи громадян, а лише регламентує порядок розгляду наглядових скарг, подань для розгляду в судовому засіданні суду наглядової інстанції, скарга заявників не відповідає критерію допустимості.

Згідно зі статтею 75 Конституційного закону Придністровської Молдавської Республіки "Про Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки" Конституційний суд припиняє виробництво у справі у випадках, якщо в ході засідання будуть виявлені підстави до відмови в прийнятті звернення до розгляду.

Керуючись статтею 2 і пунктом 1 статті 88 Конституції Придністровської Молдавської Республіки, статтею 12, підпунктом в) частини першої статті 27, статтею 75, частинами першою, другою, четвертою і п’ятою статті 78, статтями 79, 80, 84, 85, 102, 103, 106 Конституційного закону Придністровської Молдавської Республіки "Про Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки", Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки

ухвалив:

1. Припинити виробництво у справі про перевірку конституційності пункту 2 статті 392 Цивільного процесуального кодексу Придністровської Молдавської Республіки за скаргою громадян Сілоча Олександра Івановича і Бабій В’ячеслава Володимировича.

2. Ця Ухвала Конституційного суду Придністровської Молдавської Республіки є остаточною, оскарженню не підлягає і набуває чинності негайно після її проголошення.

3. Ця Ухвала Конституційного суду Придністровської Молдавської Республіки підлягає опублікуванню у «Збірнику актів законодавства Придністровської Молдавської Республіки», газеті «Придністров’я» і "Віснику Конституційного суду Придністровської Молдавської Республіки".

Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки

№ 05–О/15




|Становлення i дiяльнiсть |Правовi основи |Склад |Рiшення|
|Апарат |Новини |Публiкацii |Фотоархiв|
|Контакти |Лiнки |Початок |Пошук|
|Актуальна пoдiя|