ЛОГО

Детальнiше...

У Х В А Л А

Конституційного суду

Придністровської Молдавської Республіки

про відмову в прийнятті до розгляду скарги громадянки Шестопалової Олени Григорівни про перевірку конституційності пункту 1 статті 17 Трудового кодексу Придністровської Молдавської Республіки і пункту 1 статті 396 Цивільного процесуального кодексу Придністровської Молдавської Республіки

22 вересня 2016 року                                                                                           місто Тирасполь

Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки у складі: Головуючого – заступника Голови Конституційного суду Карамануци В.І., суддів – Косинського В.М., Стародуба М.І., Томачинської Г.М.,

за участю заявника Шестопалової О.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні питання про прийняття до розгляду скарги громадянки Шестопалової О.Г. про перевірку конституційності пункту 1 статті 17 Трудового кодексу Придністровської Молдавської Республіки і пункту 1 статті 396 Цивільного процесуального кодексу Придністровської Молдавської Республіки.

Заслухавши в судовому засіданні головуючого – заступника Голови Конституційного суду Карамануци В.І., який представив висновок суді Косинського В.М., що проводив згідно зі статтею 48 Конституційного закону Придністровської Молдавської Республіки «Про Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки» попереднє вивчення звернення, Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки

встановив:

1. Громадянка Шестопалова О.Г. звернулася до Конституційного суду Придністровської Молдавської Республіки із скаргою на порушення конституційних прав і свобод, що виникло, на її думку, внаслідок застосування положень пункту 1 статті 177 Трудового кодексу Придністровської Молдавської Республіки і пункту 1 статті 396 Цивільного процесуального кодексу Придністровської Молдавської Республіки.

Як випливає зі скарги й доданих документів, рішенням Бендерського міського суду від 16 квітня 2015 року у цивільній справі за позовом Шестопалової О.Г. до Муніципальної установи "Управління житлово-комунального господарства міста Бендери" про визнання наказу про звільнення незаконним, про поновлення на роботі, стягненні заробітної плати за час змушеного прогулу, компенсації моральної шкоди в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Судової колегії з цивільних справ Верховного суду Придністровської Молдавської Республіки від 18 червня 2015 року рішення Бендерського міського суду від 16 квітня 2015 року залишене без зміни, а касаційна скарга Шестопалової О.Г. і касаційне подання старшого помічника прокурора міста Бендери – без задоволення.

Ухвалами Верховного суду Придністровської Молдавської Республіки від 23 листопада 2015 року й 28 січня 2016 року Шестопаловій О.Г. відмовлено в передачі наглядових скарг для розгляду в судовому засіданні суду наглядової інстанції.

У своїй скарзі Шестопалова О.Г. зазначає, що ухвалені у справі судові рішення необґрунтовані й незаконні, вважає, що суд не досліджував істотні для справи обставини, доводи касаційної скарги судом касаційної інстанції залишені без оцінки. Верховний суд Придністровської Молдавської Республіки, відмовляючи їй у перегляді справи в наглядовому порядку, не забезпечив виправлення допущених істотних судових помилок і захист порушених прав і фактично перешкоджає подальшому руху справи, обмежив застосування статті 396 Цивільного процесуального кодексу Придністровської Молдавської Республіки формальним підходом, позбавляючи її права на захист. Заявник також уважає, що ухвалена суддею ухвала про відмову в передачі скарги для розгляду в суді наглядової інстанції є суб`єктивною думкою судді й порушує її конституційне право на судовий захист.

На підставі вищевикладеного заявник просить Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки визнати положення пункту 1 статті 177 Трудового кодексу Придністровської Молдавської Республіки, що встановлюють обов`язок роботодавця при проведенні заходів щодо скорочення чисельності або штату працівників організації запропонувати працівникові іншу наявну роботу (вакантну посаду) згідно з пунктом 3 статті 81 цього Кодексу, у частині їхнього обмежувального тлумачення й застосування не відповідними статтям 17, 35 (частина перша) Конституції Придністровської Молдавської Республіки, а також визнати пункт 1 статті 396 Цивільного процесуального кодексу Придністровської Молдавської Республіки, що встановлює підстави для скасування або зміни судових постанов у порядку нагляду, не відповідним статтям 17, 46 Конституції Придністровської Молдавської Республіки.

2. Правом на звернення до Конституційного суду Придністровської Молдавської Республіки зі скаргою на порушення конституційних прав і свобод згідно з частиною першою статті 102 Конституційного закону Придністровської Молдавської Республіки "Про Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки" володіють громадяни, чиї права і свободи порушуються внаслідок застосування закону, нормативного акту.

Згідно з підпунктом а) статті 103 Конституційного закону Придністровської Молдавської Республіки "Про Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки" скарга на порушення законом, нормативним актом конституційних прав і свобод людини й громадянина допустима, якщо закон, нормативний акт порушує конституційні права і свободи громадян.

Конституція Придністровської Молдавської Республіки в статті 46 гарантує кожній людині й громадянинові в Придністровській Молдавській Республіці право на судовий захист. Це право реалізується за допомогою конституційного, цивільного, адміністративного й кримінального судочинства (стаття 80 Конституції Придністровської Молдавської Республіки).

Право на судовий захист згідно зі статтею 54 (пункт 1) Конституції Придністровської Молдавської Республіки віднесене до таких прав і свобод, які не можуть бути обмежені ні за яких умов. Право на судовий захист є гарантією у відношенні всіх інших конституційних прав і свобод. У рамках здійснення судового захисту прав і свобод в суді можливо оскаржити дії (бездіяльності) будь-яких державних органів, включаючи судові органи.

Гарантоване Конституцією Придністровської Молдавської Республіки право на судовий захист має на увазі створення державою необхідних умов для ефективного й справедливого розгляду справи саме в суді першої інстанції, де розв’язуються всі істотні для визначення прав і обов`язків сторін питання. Помилки, допущені судом першої інстанції, повинні виправлятися судом другої інстанції в процедурах, найбільш наближених до виробництва в суді першої інстанції. Виробництво з перегляду судових постанов, що набули чинності, як додатковий спосіб забезпечення правосуддя допускає можливість його використання тільки у випадку, якщо зацікавленою особою були використані всі способи оскарження судової постанови до набуття нею чинності (Ухвали Конституційного суду від 17 березня 2015 року № 05-О/15 і від 8 вересня 2016 року № 17-О/16).

Попередній розгляд суддею наглядової скарги (подання) для розв`язку питання про наявність підстав для витребування справи і її передачі для розгляду по суті до суду наглядової інстанції сприяє швидкому й правильному розгляду судами наглядових скарг (подань), виправленню судових помилок, припиненню нових судових помилок, формуванню однакової практики застосування норм, що регулюють виробництво в суді наглядової інстанції. Крім того, суддя, здійснюючи таку підготовчу стадію, припиняє наміри деяких учасників процесу з кількаразового заперечення й перегляду рішень з метою зволікання виконання рішень і зниження їхньої стабільності через незгоду учасників процесу з висновками суду.

У правовій системі Придністровської Молдавської Республіки інститут перегляду судових постанов у цивільних справах у порядку нагляду заснований на положеннях Конституції Придністровської Молдавської Республіки, а саме статті 46, яка у взаємозв`язку зі статтями 10 (частина друга), 45 і 47 припускає загальноприйняту в правовій державі можливість у випадках допущених фундаментальних помилок переглядати судові акти, що набули чинності.

Розділ 45 Цивільного процесуального кодексу Придністровської Молдавської Республіки, що регулює виробництво в суді наглядової інстанції, передбачає в статтях 390-392 попередній розгляд наглядових скарг (подань) суддею. На цьому етапі наглядового виробництва, що є процедурою допуску (фільтрації) наглядових скарг (подань), вирішується питання про передачу справи до суду наглядової інстанції для розгляду по суті.

Згідно з пунктом 1 статті 396 Цивільного процесуального кодексу Придністровської Молдавської Республіки підставами для скасування або зміни судових постанов у порядку нагляду є істотні порушення норм матеріального права або норм процесуального права тільки у випадку, якщо вони вплинули на результат справи, і без усунення яких неможливі відновлення й захист порушених прав, свобод і законних інтересів, а також захист охоронюваних законом публічних інтересів.

Ухвалюючи рішення про наявність або відсутність підстав для порушення наглядового виробництва, суддя не розглядає справу по суті, не ухвалює яке-небудь рішення, а лише здійснює підготовчу стадію наглядового процесу, що у свою чергу не звільняє його від ретельного аналізу всіх наявних матеріалів справи, доводів заявника, викладених у скарзі, з метою дотримання завдань цивільного судочинства й дотримання ряду процесуальних принципів.

Таким чином, виробництво в суді наглядової інстанції є винятковою стадією цивільного процесу, сформованою на основі принципу законності, що обумовлює необхідність анулювання таких актів правосуддя, які хоча й набули чинності, але суттєво суперечили закону, а також принципу правової визначеності, що обмежує можливість перегляду рішення суду, що набуло чинності, для запобігання зловживання правом особами, що беруть участь у справі.

Одноособовий розгляд суддею наглядових скарги, подання не суперечить конституційним принципам правосуддя, не обмежує й не порушує конституційне право на судовий захист, тому що на стадії попереднього розгляду суддею наглядових скарги, подання яке-небудь нове рішення, що по-новому визначає права та обов`язки сторін, не ухвалюється.

Зазначені правові позиції Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки раніше висловив в Ухвалі від 17 березня 2015 року № 05-О/15.

Як випливає з матеріалів справи, суддями, які розглядають наглядові скарги заявника, були ухвалені рішення про відмову в передачі наглядових скарг для розгляду в судовому засіданні суду наглядової інстанції виходячи із принципу правової визначеності, закріпленого в статті 396 Цивільного процесуального кодексу Придністровської Молдавської Республіки, із зазначенням мотивів відмови. На думку суддів, доводи наглядових скарг заявника про неправильність висновків суду засновані на неправильному тлумаченні норм матеріального права, що є підставою для ухвалення рішення про відмову в передачі наглядової скарги для розгляду в судовому засіданні суду наглядової інстанції.

З урахуванням того, що норма, яка оскаржується, не може порушувати конституційні права осіб, що беруть участь у цивільному судочинстві, і також не порушує права заявника, а лише регламентує порядок розгляду наглядових скарг, подань для розгляду в судовому засіданні суду наглядової інстанції, скарга громадянки Шестопалової О.Г. не відповідає критерію допустимості. Ця обставина в силу вимог статей 102, 103 Конституційного закону Придністровської Молдавської Республіки "Про Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки" є підставою для відмови в прийнятті скарги до розгляду через невідповідність критерію допустимості.

3. Заперечуючи конституційність пункту 1 статті 177 Трудового кодексу Придністровської Молдавської Республіки, Шестопалова О.Г. відзначила, що зазначена норма ставить за обов`язок роботодавцеві дотримувати прав працівника при розірванні трудового договору з ініціативи роботодавця. Заявник вважає, що роботодавець у порушення пункту 3 статті 81 Трудового кодексу Придністровської Молдавської Республіки не запропонував їй усі вакантні посади, а саме посаду начальника відділу обліку й аналізу, і звільнення вважає незаконним.

Розв’язуючи питання про відповідність критеріям допустимості звернення в цій частині, слід зазначити, що норма, яка заперечується громадянкою Шестопаловою О.Г., містить у собі приписання, які адресовані роботодавцеві й покликані забезпечити дотримання вимог установленого порядку звільнення. Таким чином, фактично ці встановлення не тільки не порушують конституційні права і свободи громадянина, але, навпаки, спрямовані на їхній захист. При таких обставинах немає підстав уважати, що нормою, яка заперечується порушуються конституційні права заявника.

Із доданих до скарги матеріалів випливає, що Шестопалова О.Г. скористалася своїм правом на судовий захист за допомогою порушення відповідних процедур оскарження в суді другої інстанції, а також у Верховному суді Придністровської Молдавської Республіки в порядку нагляду.

Доводи, наведені заявником в обґрунтування своєї позиції з питання про неконституційність законоположень, що заперечуються, свідчать про те, що порушення своїх конституційних прав вона пов`язує не з їхнім змістом, а з окремими процесуальними діями суддів і ухваленими в її справі рішеннями, перевірка законності й обґрунтованості яких до компетенції Конституційного суду Придністровської Молдавської Республіки, визначеної в статті 87 Конституції Придністровської Молдавської Республіки й статті 9 Конституційного закону Придністровської Молдавської Республіки "Про Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки", не відноситься.

Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки не пов`язаний підставами й доводами, викладеними в скарзі, і вирішує винятково питання права, утримуючись від установлення й дослідження фактичних обставин, у тому числі тих, що підтверджують порушення прав громадянина в конкретній справі, у всіх випадках, коли це входить до компетенції інших судів (частина третя статті 9 Конституційного закону Придністровської Молдавської Республіки "Про Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки").

Керуючись підпунктами а), б) статті 50, частинами першою і п`ятою статті 78, статтями 84, 85, 102 і 103 Конституційного закону Придністровської Молдавської Республіки "Про Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки", Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки

ухвалив:

1. Відмовити в прийнятті до розгляду скарги громадянки Шестопалової О.Г. про перевірку конституційності положень пункту 1 статті 177 Трудового кодексу Придністровської Молдавської Республіки і пункту 1 статті 396 Цивільного процесуального кодексу Придністровської Молдавської Республіки як не відповідної критеріям допустимості й підвідомчості.

2. Ця Ухвала Конституційного суду Придністровської Молдавської Республіки є остаточною і оскарженню не підлягає й набуває чинності негайно після її проголошення.

3. Ця Ухвала підлягає опублікуванню в "Збірнику актів законодавства Придністровської Молдавської Республіки" і "Віснику Конституційного суду Придністровської Молдавської Республіки".

Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки

№ 20-О/16




|Становлення i дiяльнiсть |Правовi основи |Склад |Рiшення|
|Апарат |Новини |Публiкацii |Фотоархiв|
|Контакти |Лiнки |Початок |Пошук|
|Актуальна пoдiя|