ЛОГО

Детальнiше...

У Х В А Л А

Конституційного суду

Придністровської Молдавської Республіки

про відмову в прийняття до розгляду запиту Президента Придністровської Молдавської Республіки по перевірку конституційності правозастосовної практики Верховної Ради Придністровської Молдавської Республіки, що склалася при розгляді законопроектів, внесених у режимі законодавчої необхідності з 2012 року по лип 2016 року

6 жовтня 2016 року                                                                                      місто Тирасполь

Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки у складі: головуючого – Голови Конституційного суду Кабалоєва О.К., суддів – Карамануци В.І., Косинського В.М., Стародуба М.І., Степанова С.М., Томачиснької Г.М.,

за участю Повноважного представника Президента Придністровської Молдавської Республіки в судових органах державної влади Придністровської Молдавської Республіки Барбарош І.П., представника Верховної Ради Придністровської Молдавської Республіки в Конституційному суді при розгляді цього запиту Евальда В.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні питання про прийняття до розгляду запиту Президента Придністровської Молдавської Республіки про перевірку конституційності правозастосовної практики Верховної Ради Придністровської Молдавської Республіки, що склалася при розгляді законопроектів, внесених у режимі законодавчої необхідності з 2012 року по липень 2016 року.

Заслухавши в судовому засіданні головуючого – Голову Конституційного суду Кабалоева О.К., який представив висновок судді Карамануци В.І., що проводив згідно зі статтею 48 Конституційного закону Придністровської Молдавської Республіки "Про Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки" попереднє вивчення звернення, Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки

встановив:

1. Президент Придністровської Молдавської Республіки звернувся до Конституційного суду із запитом, предметом якого є перевірка конституційності правозастосовної практики Верховної Ради Придністровської Молдавської Республіки, що склалася при розгляді законопроектів, внесених у режимі законодавчої необхідності з 2012 року по липень 2016 року.

Як зазначено в запиті, підставою для звернення до Конституційного суду є невизначеність, що виявився, у питанні про те, чи відповідає правозастосовна практика Верховної Ради Придністровської Молдавської Республіки при розгляді законопроектів, внесених у режимі законодавчої необхідності, пункту 2 статті 72 Конституції Придністровської Молдавської Республіки.

Згідно з пунктом 2 статті 72 Конституції Придністровської Молдавської Республіки Президент має право ввести режим законодавчої необхідності при розгляді найбільш важливих законодавчих актів, що вимагають розгляду й ухвалення їх Верховною Радою в найкоротший термін. Законопроект, внесений Президентом Придністровської Молдавської Республіки в режимі законодавчої необхідності, повинен бути розглянутий і ухвалений або відхилений у встановленому порядку на засіданнях сесії Верховної Ради в узгоджені з Президентом Придністровської Молдавської Республіки терміни.

У запиті зазначено, що з частини другої пункту 1 статті 69 Конституції Придністровської Молдавської Республіки випливає, що діяльність Верховної Ради Придністровської Молдавської Республіки, у тому числі законотворчий процес, визначається Регламентом Верховної Ради. При цьому порушення визначених Регламентом процедур внесення, розгляду й ухвалення законопроектів у силу приписань пункту 6 статті 71 Конституції Придністровської Молдавської Республіки робить законодавчий не чинним і не підлягаючим застосуванню

На думку заявника, враховуючи прямий зв`язок пункту 6 статті 71 Конституції Придністровської Молдавської Республіки з Регламентом Верховної Ради, слід констатувати, що порушення Верховною Радою встановленого Регламентом порядку розгляду й ухвалення законопроектів, внесених Президентом у режимі законодавчої необхідності, є правозастосовною практикою, яка не відповідає Конституції Придністровської Молдавської Республіки.

У Постанові від 1 листопада 2013 року № 07-П/13 у справі про перевірку конституційності правозастосовної практики, що склалася при відхиленні Верховною Радою законопроектів, внесених Президентом у режимі законодавчої необхідності, Конституційний суд визнав не відповідною Конституції Придністровської Молдавської Республіки правозастосовну практику, що склалася при відхиленні Верховною Радою законопроектів, внесених у режимі законодавчої необхідності, без узгодження термінів їхнього розгляду з Президентом Придністровської Молдавської Республіки.

Беручи до уваги таку позицію, Президент Придністровської Молдавської Республіки підкреслює, що правозастосовна практика Верховної Ради Придністровської Молдавської Республіки, визнана неконституційною, підлягає припиненню.

У зв`язку з цим у запиті зазначено, що 105 законодавчих ініціатив, внесених Президентом Придністровської Молдавської Республіки в режимі законодавчої необхідності, були розглянуті з перевищенням граничного терміну їхнього розгляду, а в окремих випадках такі ініціативи дотепер не розглянуті на засіданні сесії Верховної Ради Придністровської Молдавської Республіки.

На підставі викладеного заявник уважає правозастосовну практику Верховної Ради не відповідною пункту 2 статті 72 Конституції Придністровської Молдавської Республіки. На думку Президента, така правозастосовна практика Верховної Ради свідчить про грубе порушення пункту 1 статті 88 Конституції Придністровської Молдавської Республіки, що виражаються в невиконанні рішення Конституційного суду в частині припинення правозастосовної практики, визнаної неконституційною.

Президент Придністровської Молдавської Республіки просить перевірити на відповідність пункту 2 статті 72 Конституції Придністровської Молдавської Республіки правозастосовну практику Верховної Ради Придністровської Молдавської Республіки, що склалася при розгляді законопроектів, внесених у режимі законодавчої необхідності з 2012 року по липень 2016 року.

2. Вивчивши надіслане на його адресу звернення, Конституційний суд уважає, що цей запит не може бути прийнятий до розгляду через такі підстави.

Розгляд справ про конституційність правозастосовної практики відповідає повноваженням Конституційного суду Придністровської Молдавської Республіки. Разом з тим, вирішуючи питання про прийняття запиту Президента Придністровської Молдавської Республіки до розгляду, необхідно встановити наявність правозастосовної практики як предмета розгляду в діяльності Верховної Ради, що заперечується.

На думку Конституційного суду діяльність Верховної Ради (у більшості випадків) не утворює правозастосовну практику, яка може бути перевірена на предмет відповідності Конституції Придністровської Молдавської Республіки.

Наведені в запиті випадки недотримання й порушення законодавчим органом вимог Конституції й Регламенту Верховної Ради при розгляді законопроектів, внесених у режимі законодавчої необхідності з 2012 року по липень 2016 року, незважаючи на їхній системний характер, допускалися в процесі не правозастосовної, а правотворчої діяльності Верховної Ради. Відповідно, правотворча діяльність не утворює правозастосовну практику, яка може бути предметом розгляду Конституційного суду. Такий висновок ґрунтується на раніше сформульованій правовій позиції Конституційного суду (Постанова від 8 червня 2010 року № 02- П/10, Ухвала від 2 квітня 2013 року № 04-О/13) і положеннях Закону Придністровської Молдавської Республіки "Про акти законодавства Придністровської Молдавської Республіки".

У Постанові від 8 червня 2010 року № 02-П/10 Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки встановив, що законодавчий процес являє собою складну неоднорідну систему організаційних дій (процедур, стадій), результатом яких є створення закону, що має силу правового акту єдиної державної влади.

Згідно з підпунктом г) статті 1 Закону Придністровської Молдавської Республіки "Про акти законодавства Придністровської Молдавської Республіки" правотворчість (правотворча діяльність) – це врегульована чинним законодавством діяльність уповноважених органів державної влади й управління, органів місцевого самоврядування з підготовки, ухвалення, зміни, уведення в дію й визнання, не чинними правових актів з питань, які відносяться до їхнього ведення.

Таке визначення правотворчої діяльності охоплює всі етапи діяльності Верховної Ради з підготовки, ухвалення, зміни, уведення в дію й визнання, не чинними правових актів, у процесі якої не були дотримані вимоги й допущені порушення, зазначені в запиті.

Це випадки ухвалення Верховною Радою в остаточному читанні законопроектів, внесених у режимі законодавчої необхідності, після закінчення встановлених термінів і відхилення Верховною Радою законопроектів, внесених у режимі законодавчої необхідності, після закінчення встановлених термінів.

Наведені в запиті аргументи про порушення вимог Конституції й Регламенту Верховної Ради стосуються процесу безпосередньо правотворчої діяльності законодавчого органа, не утворюють правозастосовну практику, отже, не можуть бути предметом розгляду Конституційного суду.

Наведені в запиті окремі випадки, коли законодавчі ініціативи, внесені в режимі законодавчої необхідності, протягом тривалого періоду часу Верховною Радою не розглядаються, також не утворюють правозастосовну практику.

Фактично порушення термінів і черговості розгляду законодавчих ініціатив є наслідком бездіяльності, а не результатом діяльності Верховної Ради. Невиконання законодавчим органом вимог про терміни розгляду законодавчих ініціатив не оформляється індивідуальними правовими актами Верховної Ради, що є неодмінною ознакою правозастосовної діяльності. У процесі цієї діяльності не реалізуються будь-які норми права.

Оскільки діяльність Верховної Ради, що заперечується заявником, пов`язана з розглядом і ухваленням законопроектів, внесених у режимі законодавчої необхідності з 2012 року по липень 2016 року, не утворює правозастосовну практику, запит не відповідає критерію допустимості через відсутність предмета розгляду.

По суті заявник заперечує не правозастосовну практику Верховної Ради, а конституційність діяльності законодавчого органу при розгляді законопроектів, внесених у режимі законодавчої необхідності з 2012 року по липень 2016 року. Проте згідно з підпунктом д) пункту 1 статті 87 Конституції Придністровської Молдавської Республіки Конституційний суд повноважний розв’язувати справи про конституційність діяльності тільки виборних органів і посадових осіб місцевого самоврядування в частині ухвалених ними рішень і правових актів.

Згідно з підпунктом б) статті 50 Конституційного закону Придністровської Молдавської Республіки "Про Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки" Конституційний суд ухвалює рішення про відмову в прийнятті звернення до розгляду у випадку, якщо звернення згідно з вимогами Конституційного закону Придністровської Молдавської Республіки "Про Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки" не є допустимим.

3. Висновки, що містяться в пункті 2 цієї Ухвали, не означають, що в процесі правотворчої діяльності законодавчого органу не можуть ухвалюватися правозастосовні рішення. Так, Постанова Верховної Ради про відхилення проекту закону, внесеного Президентом у режимі законодавчої необхідності, має правозастосовний характер.

В Ухвалі від 2 квітня 2013 року № 04-О/13 Конституційний суд, ґрунтуючись на положеннях підпункту е) статті 1 Закону Придністровської Молдавської Республіки "Про акти законодавства Придністровської Молдавської Республіки", визнав, що Розпорядження Президента про відхилення й надсилання на повторний розгляд закону, що надійшов для підписання, має правозастосовний характер. У зазначеній Ухвалі Суд сформулював правову позицію, яка містить ознаки, властиві такому правозастосовному рішенню. Постанова Верховної Ради про відхилення проекту закону, внесеного Президентом у режимі законодавчої необхідності, має ці ознаки.

Процедура відхилення внесеного законопроекту встановлена Регламентом Верховної Ради, тобто законодавчо. Хоча рішення про відхилення законопроекту й пов`язане з процесом законотворчості, воно не встановлює будь-яких нових норм права, не змінює й не скасовує чинні правові норми. Постанова про відхилення законопроекту є актом однократної дії, вичерпується юридичним фактом відхилення законопроекту й поширюється тільки на конкретний випадок, що притаманно будь-якому іншому правозастосовному рішенню. Відхиляючи законопроект, Верховна Рада застосовує до конкретного випадку відповідну норму права, роблячи правозастосовну дію, що має обов`язковий характер. Постанова про відхилення проекту закону тягне (або може спричинити) юридичні наслідки у вигляді передбачених законодавством відповідних правозастосовних дій голови держави, зокрема – створення єднальної комісії для подолання виниклих розбіжностей, повторне внесення до Верховної Ради проекту закону.

Рішення Верховної Ради про відхилення законопроекту, внесеного в режимі законодавчої необхідності, носить правозастосовний характер, а сукупність таких рішень утворює правозастосовну практику, яка може бути перевірена на відповідність Конституції Придністровської Молдавської Республіки.

4. Раніше Уряд Придністровської Молдавської Республіки звертався до Конституційного суду з запитом про перевірку конституційності правозастосовної практики Верховної Ради, пов`язаної із внесенням, розглядом і ухваленням законопроектів. Зазначений запит був прийнятий Конституційним судом до розгляду тільки в частині перевірки конституційності правозастосовної практики Верховної Ради при відхиленні законопроектів, внесених Президентом Придністровської Молдавської Республіки в режимі законодавчої необхідності.

Беручи запит Уряду в цій частині до розгляду, Конституційний суд виходив з того, що відхилення Верховною Радою законопроекту носить правозастосовний характер, а сукупність таких рішень утворює правозастосовну практику, яка може бути перевірена на відповідність Конституції Придністровської Молдавської Республіки (Постанова від 1 листопада 2013 року № 07-П/13).

У зазначеному рішенні Конституційний суд установив, що склався звичай правозастосовної практики, згідно з яким Верховна Рада не узгоджує попередньо із головою держави й не встановлює конкретні терміни розгляду законопроектів, внесених у режимі законодавчої необхідності. Це, у свою чергу, призводить до того, що зазначені законопроекти розглядаються невиправдано довго й відхиляються лише по закінченні тривалого періоду часу. Такий звичай правозастосовної практики був визнаний судом не відповідним до вимог пункту 2 статті 72 Конституції Придністровської Молдавської Республіки, а також закріпленого в статті 2 Конституції Придністровської Молдавської Республіки обов`язку органів державної влади й посадових осіб дотримувати Конституції Придністровської Молдавської Республіки.

При цьому Суд ухвалив, що згідно зі статтею 119 Конституційного закону Придністровської Молдавської Республіки "Про Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки" правозастосовна практика Верховної Ради Придністровської Молдавської Республіки, визнана Конституційним судом Придністровської Молдавської Республіки неконституційною, підлягає припиненню.

Таким чином, щодо предмету звернення Президента Придністровської Молдавської Республіки в частині перевірки конституційності правозастосовної практики Верховної Ради при відхиленні законопроектів, внесених Президентом Придністровської Молдавської Республіки в режимі законодавчої необхідності, Конституційним судом раніше була ухвалена постанова, що зберігає свою силу. При таких обставинах запит голови держави в цій частині також не може бути прийнятий до розгляду в силу вимоги підпункту в) статті 50 Конституційного закону Придністровської Молдавської Республіки "Про Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки". Згідно з зазначеною нормою Конституційний суд ухвалює рішення про відмову в прийнятті звернення до розгляду у випадку, якщо з предмету звернення Конституційним судом раніше була ухвалена постанова, що зберігає свою силу.

На підставі вищевикладеного Конституційний суд доходить висновку, що це звернення не може бути прийняте до розгляду як не відповідне критерію допустимості й у зв`язку з тим, що з предмету звернення Президента Придністровської Молдавської Республіки в частині перевірки конституційності правозастосовної практики Верховної Ради при відхиленні законопроектів, внесених Президентом у режимі законодавчої необхідності, Конституційним судом раніше була ухвалена постанова, що зберігає свою силу.

5. Ухвалюючи рішення про відмову в прийнятті запиту Президента до розгляду, Конституційний суд вважає за необхідне вказати на недопустимість порушень вимог Конституції й Регламенту Верховної Ради щодо порядку внесення, розгляду й ухвалення законопроектів. Стаття 2 Конституції Придністровської Молдавської Республіки визначає обов`язок органів державної влади, у тому числі Верховної Ради, використовувати у своїй нормотворчій діяльності всі необхідні заходи, що забезпечують дотримання Конституції й законів Придністровської Молдавської Республіки. Верховна Рада є єдиним законодавчим органом державної влади Придністровської Молдавської Республіки. У силу покладених на неї конституційних повноважень з розгляду й розв’язання всіх питань, віднесених Конституцією до законодавчого регулювання, Верховна Рада повинна неухильно дотримувати вимог Конституції й законів, процедури внесення, розгляду й ухвалення законопроектів, вживати всі необхідні заходи щодо забезпечення безперервності законодавчого процесу.

При цьому Конституційний суд звертає увагу Верховної Ради, а також заявника, що згідно з конституційним встановленням порушення процедури внесення, розгляду й ухвалення законопроекту може бути підставою для визнання його в судовому порядку не чинним і не підлягаючим застосуванню (пункт 6 статті 71 Конституції).

На підставі викладеного й керуючись підпунктами б) і в) статті 50, статтями 78, 85, 117 і 118 Конституційного закону Придністровської Молдавської Республіки "Про Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки", Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки

ухвалив:

1. Відмовити в прийнятті до розгляду запиту Президента Придністровської Молдавської Республіки про перевірку конституційності правозастосовної практики Верховної Ради Придністровської Молдавської Республіки, що склалася при розгляді законопроектів, внесених у режимі законодавчої необхідності з 2012 року по липень 2016 року, через невідповідність вимогам Конституційного закону Придністровської Молдавської Республіки "Про Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки".

2. Ця Ухвала Конституційного суду Придністровської Молдавської Республіки є остаточною й оскарженню не підлягає.

3. Ця Ухвала підлягає опублікуванню в «Збірнику актів законодавства Придністровської Молдавської Республіки» і «Віснику Конституційного суду Придністровської Молдавської Республіки».

Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки

№ 22-О/16




|Становлення i дiяльнiсть |Правовi основи |Склад |Рiшення|
|Апарат |Новини |Публiкацii |Фотоархiв|
|Контакти |Лiнки |Початок |Пошук|
|Актуальна пoдiя|