ЛОГО

Детальнiше...

У Х В А Л А

Конституційного суду

Придністровської Молдавської Республіки

про відмову в прийнятті до розгляду клопотання Президента Придністровської Молдавської Республіки про розв’язання спору про компетенцію

3 листопада 2016 року                                                                                         місто Тирасполь

Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки у складі: головуючого – Голови Конституційного суду Кабалоєва О.К., суддів – Карамануци В.І., Косинського В.М., Стародуба М.І., Степанова С.М., Томачинської Г.М.,

за участю Повноважного представника Президента Придністровської Молдавської Республіки в органах державної влади й місцевого самоврядування Барбарош І.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні питання про прийняття до розгляду клопотання Президента Придністровської Молдавської Республіки про розв’язання спору про компетенцію щодо можливості Верховної Ради Придністровської Молдавської Республіки через ухвалення законодавчого акту встановлювати час, періодичність і тривалість виходу в ефір інформаційно-аналітичних програм, підготовлених прес-службами відповідних органів державної влади.

Заслухавши в судовому засіданні головуючого – Голову Конституційного суду Кабалоєва О.К., який представив висновок судді Стародуба М.І., що проводив згідно зі статтею 48 Конституційного закону Придністровської Молдавської Республіки «Про Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки» попереднє вивчення клопотання, Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки

встановив:

1. Президент Придністровської Молдавської Республіки звернувся до Конституційного суду Придністровської Молдавської Республіки з клопотанням про розв’язання спору про компетенцію, предметом якого є виникле протиріччя в позиціях Президента й Верховної Ради Придністровської Молдавської Республіки щодо можливості визначення Верховною Радою за допомогою ухвалення законодавчого акту часу, періодичності й тривалості виходу в ефір інформаційно-аналітичних програм, підготовлених прес-службами відповідних органів державної влади.

Із клопотання й доданих матеріалів випливає, що 21 травня 2014 року Верховною Радою Придністровської Молдавської Республіки був ухвалений Закон Придністровської Молдавської Республіки "Про внесення зміни й доповнень до Закону Придністровської Молдавської Республіки "Про засоби масової інформації".

Пункт 1 статті 53 у редакції пункту 2 статті 1 зазначеного Закону зобов`язує державні аудіовізуальні засоби масової інформації оперативно інформувати населення республіки в інформаційних програмах новин про роботу Президента, Уряду, Верховної Ради Придністровської Молдавської Республіки, її робочих органів, а також інших органів державної влади. Крім цього, зазначеним засобам масової інформації запропоновано розміщати підготовлені прес-службами органів державної влади матеріали й повідомлення про роботу відповідних органів державної влади в межах єдиного інформаційного блоку послідовно, у черговості, визначеній відповідною редакцією державного аудіовізуального засобу масової інформації. У той же час Законом установлюється ефірний час для розміщення в мережі віщання інформаційно-аналітичних програм, зокрема в обов`язковому порядку вони повинні виходити в ефір з 18.30 до 21.30 з періодичністю випуску не більш 1 разу на тиждень і тривалістю не більш 40 хвилин (конкретну тривалість визначає прес-служба органу державної влади, що підготувала матеріал).

На думку Президента Придністровської Молдавської Республіки, питання про час, періодичність і тривалість виходу в ефір інформаційно-аналітичних програм, підготовлених прес-службами відповідних органів державної влади, не відносяться до законодавчого регулювання, оскільки визначення фіксованого проміжку часу, у межах якого редакція державного аудіовізуального засобу масової інформації зобов`язана розміщати підготовлену прес-службою органу державної влади програму, є прямим втручанням у редакційну політику засобу масової інформації. Крім того, голова держави вважає, що встановлення законодавчої вимоги про час, періодичність і тривалість розміщення програм, а також необхідність узгодження дня виходу в ефір із прес-службою органу державної влади не відноситься до питань, віднесених Конституцією Придністровської Молдавської Республіки до законодавчого регулювання, а є, по суті, функцією керування засобами масової інформації, що не входить до компетенції Верховної Ради Придністровської Молдавської Республіки. Зазначені положення ухваленого Закону, на думку заявника, порушують також принцип професійної самостійності редакції, закріплений у статті 19 Закону Придністровської Молдавської Республіки "Про засоби масової інформації", який допускає заборону на втручання в діяльність редакції й редакційну політику засобу масової інформації.

З урахуванням викладеного заявник просить Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки в межах розв’язання спору про компетенцію спростувати повноваження Верховної Ради Придністровської Молдавської Республіки в частині законодавчого встановлення обов`язку державних аудіовізуальних засобів масової інформації розміщати в ефірі програми, підготовлені прес-службами органів державної влади, в обов`язковому порядку з 18.30 до 21.30 з періодичністю випуску не більш 1 разу на тиждень і тривалістю не більш 40 хвилин.

2. Вивчивши клопотання голови держави, Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки не вбачає підстав розцінювати викладену ситуацію як конституційний спір, передбачений підпунктом б) пункту 1 статті 87 Конституції Придністровської Молдавської Республіки, розгляд якого регламентовано розділом 12 Конституційного закону Придністровської Молдавської Республіки "Про Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки".

Конституційний суд, оцінюючи допустимість звернень зі спорів про компетенцію, не раз у своїх рішеннях зазначав, що предметом розгляду такої категорії справ є саме спір, який виникає, як правило, з питання факту або права й допускає взаємні претензії учасників щодо предмета спору. Узгоджене функціонування й взаємодія всіх органів державної влади не виключає розбіжностей і навіть конфліктів між ними. Розбіжності можуть виникати у зв`язку з неоднозначним тлумаченням своїх повноважень або присвоєнням повноважень один одного, або конфліктом інтересів. Проте розбіжність – ще не спір. Розбіжності між органами державної влади, у тому числі в галузі законотворчості, лише тоді набувають характер конституційного спору, коли його учасники наполягають на своїй позиції й нездатні самостійно, без участі суду, його розв’язати (Ухвала Конституційного суду від 1 жовтня 2015 року № 12-О/15).

Той факт, що Верховна Рада за допомогою ухвалення законодавчого акту визначила час, періодичність і тривалість виходу в ефір інформаційно-аналітичних програм, ніяк не вказує на наявність конституційного спору, обумовленого принципово протилежними позиціями сторін. Крім того, із самого клопотання не вбачається наявність спору про компетенцію між Президентом і Верховною Радою, заявник не наводить будь-яких підтверджень наявності спору, де законодавчий орган наполягає на своїй позиції.

Як випливає з правових позицій Конституційного суду, висловлених в Ухвалах від 1 жовтня 2015 року № 12-О/15 і від 29 жовтня 2015 року № 14-О/15, про наявність спору можуть свідчити, наприклад, письмові звернення кожної зі сторін, які брали участь у спору про компетенцію залишені без реагування, або які викликали заперечення іншої сторони.

Таким чином, Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки не вбачає в такій ситуації конституційного спору, який міг би бути розв’язаний шляхом конституційного судочинства.

Згідно з частиною другою статті 43 Конституційного закону Придністровської Молдавської Республіки "Про Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки" необхідною підставою до розгляду справи в Конституційному суді є протиріччя, що виявилося у позиціях сторін у спорах про компетенцію й повноваження. Через відсутність підстави до розгляду справи клопотання голови держави не є допустимим і не може бути прийняте до розгляду.

3. Як випливає з клопотання, 21 травня 2014 року Верховною Радою був ухвалений Закон Придністровської Молдавської Республіки "Про внесення зміни й доповнень до Закону Придністровської Молдавської Республіки "Про засоби масової інформації". Ще при розгляді законодавчим органом проекту зазначеного Закону Президент і Уряд декілька раз висловлювалися про неможливість його ухвалення, проте позиція голови держави й Уряду не була взята до уваги. Ухвалений Верховною Радою Закон був відхилений Президентом, проте згодом був підписаний і оприлюднений. У той же час, як зазначається в клопотанні, позиція голови держави про неконституційність цього Закону залишилася незмінною.

Таким чином, з наведених у клопотанні затверджень випливає, що Президентом Придністровської Молдавської Республіки по суті оскаржується конституційність Закону Придністровської Молдавської Республіки "Про внесення зміни й доповнень до Закону Придністровської Молдавської Республіки "Про засоби масової інформації". Згідно з частиною другою статті 100 Конституційного закону Придністровської Молдавської Республіки "Про Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки" розгляд справи про відповідність Конституції правового акту, що є предметом спору про компетенцію, за змістом норм, формою, порядком його підписання, ухвалення, опублікування або введення в дію можливо тільки на підставі окремого запиту й згідно з порядком розгляду справ про конституційність правових актів.

Отже, звернення Президента Придністровської Молдавської Республіки в заявленій процедурі також не може бути визнане допустимим, оскільки процедура розгляду кожної конкретної категорії справ має свій, тільки їй властивий зміст (Ухвала Конституційного суду від 29 жовтня 2015 року № 14-О/15).

Згідно з підпунктом б) статті 50 Конституційного закону Придністровської Молдавської Республіки "Про Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки" Конституційний суд ухвалює рішення про відмову в прийнятті звернення до розгляду у випадку, якщо звернення згідно з вимогами Конституційного закону Придністровської Молдавської Республіки "Про Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки" не є допустимим.

Керуючись частиною другою статті 43, підпунктом б) статті 50, статтями 78, 85, 98, 99, 100 Конституційного закону Придністровської Молдавської Республіки "Про Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки", Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки

ухвалив:

1. Відмовити в прийнятті до розгляду клопотання Президента Придністровської Молдавської Республіки про розв’язання спору про компетенцію щодо можливості визначення Верховною Радою Придністровської Молдавської Республіки через ухвалення законодавчого акту часу, періодичності і тривалості виходу в ефір інформаційно-аналітичних програм, підготовлених прес-службами відповідних органів державної влади, через невідповідність вимогам Конституційного закону Придністровської Молдавської Республіки «Про Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки».

2. Ця Ухвала Конституційного суду Придністровської Молдавської Республіки є остаточною й оскарженню не підлягає.

3. Ця Ухвала підлягає опублікуванню в «Збірнику актів законодавства Придністровської Молдавської Республіки» і «Віснику Конституційного суду Придністровської Молдавської Республіки»

Конституційний суд Придністровської Молдавської Республіки

№ 23-О/16




|Становлення i дiяльнiсть |Правовi основи |Склад |Рiшення|
|Апарат |Новини |Публiкацii |Фотоархiв|
|Контакти |Лiнки |Початок |Пошук|
|Актуальна пoдiя|